Голландський

Дачний кролик (нідерландський) є однією з найдавніших і найбільш впізнаваних декоративних порід свійського кроля. Це невелика тварина з компактним, округлим тілом і чітко вираженим забарвленням: передня частина тулуба та морда білі, розділені кольоровим "сідлом" над задньою частиною тіла та кольоровими щоками, а вздовж носа проходить білий бланш. Малюнок настільки стабільний, що породу часто використовують як еталон при описі забарвлення інших кролів.

Дорослі особини зазвичай важать від 1,5 до 2,5 кілограма. Породу цінують не за розмір чи довжину шерсті, а передусім за врівноважений характер. Дачні кролики зазвичай приязні, лагідні й спокійні, добре переносять контакт з людиною, тому їх часто тримають у родинах з дітьми.

Порода походить з Нідерландів, а остаточно сформувалася в Англії протягом XIX століття. Сьогодні вона широко доступна через заводчиків і притулки та є звичним учасником кролівничих виставок.

Кому підійде

Дачний кролик підходить власникам, які шукають невелику тварину зі стабільною поведінкою. Спокійна вдача робить його прийнятним варіантом для тих, хто утримує кроля вперше, а також для родин з дітьми, за умови нагляду дорослих і навчання дітей правильного поводження з твариною. Як і будь-який кріль, він потребує щоденної уваги, простору для руху та товариства, тому підходить господарствам, готовим приділяти час, а не тим, хто шукає тварину для мінімального контакту.

Дачний кролик отримав назву від Нідерландів, де подібних плямистих тварин утримували й продавали. Протягом XIX століття значну кількість кролів завозили з континентальної Європи до Англії для м'ясного ринку. Серед цих партій траплялися тварини з двоколірним смугастим малюнком, який згодом ліг в основу породи.

Англійські заводчики послідовно відбирали тварин за малюнком і компактною будовою тіла, довівши породу до стабільного виставкового типу в середині та другій половині XIX століття. Порода належала до перших типів, визнаних після того, як любителі кролівництва почали організовувати виставки та клуби у Великій Британії.

З Англії дачний кролик поширився по інших країнах і став однією з найпопулярніших порід у світі. Значну частину XX століття він посідав чільне місце серед виставкових порід, поки нові типи не почали набирати популярність.

Сьогодні дачного кролика утримують і як виставкову тварину, малюнок якої суворо оцінюють судді, і як домашнього улюбленця. Тривала селекція за темпераментом і зовнішністю сформувала тварину, поведінка та вигляд якої передбачувані.

Дачний кролик має коротке, компактне, округле тіло, широку голову, прямостоячі вуха середньої довжини та міцні короткі лапи. Головною ознакою породи є не будова тіла, а малюнок забарвлення. Передня половина тулуба, груди, передні лапи та смуга (бланш) на морді білі, тоді як задня частина тіла (сідло) і щоки мають суцільний колір. На задніх лапах видно білі кінчики, які називають "стопи".

Малюнок симетричний, і у виставкових тварин межі між білими та кольоровими ділянками оцінюють за чіткістю та рівномірністю розташування.

Шерсть і забарвлення

Шерсть коротка й густа, з властивістю швидко повертатися у вихідне положення після погладжування проти напрямку росту. Вона майже не потребує догляду. Кольорові ділянки трапляються в кількох визнаних варіаціях у поєднанні з білою основою, серед них чорна, блакитна, шоколадна, сіра (агуті), сталева та черепахова. У всіх варіаціях білі ділянки залишаються чисто білими, а контраст між двома кольорами є однією з ознак правильного типу.

Дачний кролик має репутацію однієї з найврівноваженіших порід. Більшість особин приязні, лагідні й спокійні, легко звикають до розпорядку в домі. Вони переносять регулярний контакт з людиною краще за багато інших порід, і саме тому їх часто рекомендують для родин.

З членами родини соціалізований дачний кролик виявляє цікавість і активно поводиться у ранкові та вечірні години. З незнайомцями він зазвичай спершу поводиться стриманіше і потребує часу, щоб звикнути. Як і будь-який кріль, це здобич за природою, тому різкі рухи та гучні звуки можуть його налякати; спокійне й передбачуване поводження формує довіру.

З іншими тваринами дачний кролик може мешкати поряд зі спареним кролячим партнером і уживатися зі спокійними кішками чи собаками, які не полюють, хоча знайомство завжди має бути повільним і під наглядом. Дітей слід навчати підтримувати тіло кроля та контактувати з ним на рівні підлоги, а не піднімати його раз у раз.

Дачний кролик є породою з невисокими вимогами до догляду за шерстю, проте, як і будь-який кріль, потребує послідовного щоденного піклування, простору й товариства.

Догляд за шерстю

• Вичісуйте раз на тиждень, щоб прибрати вільну шерсть і зменшити її потрапляння в шлунок
• Під час сезонного линяння вичісуйте кілька разів на тиждень
• Оглядайте та підстригайте кігті приблизно раз на 6-8 тижнів
• Регулярно оглядайте вуха та зуби, оскільки зуби кроля ростуть безперервно
• Не купайте кролів; забруднену шерсть очищуйте локально

Фізична активність

• Забезпечте щонайменше 3-4 години на день поза вольєром у безпечному, підготовленому просторі
• Пропонуйте тунелі, коробки та іграшки для гризіння задля активності й розваги
• Дозволяйте вільний рух для підтримки здоров'я кісток і м'язів

Умови утримання

Тримайте дачного кролика в місці без протягів зі стабільною температурою. Кролі краще переносять прохолоду, ніж спеку, і ризик для їхнього здоров'я зростає вже за температури понад приблизно 28 градусів Цельсія. Розташовуйте вольєр подалі від прямих сонячних променів і забезпечуйте тінь та вентиляцію в теплу пору року.

Основою раціону дачного кролика є злакове сіно, наприклад тимофіївка чи лугове сіно, яке має бути доступним постійно. Сіно забезпечує клітковину, потрібну для здорового травлення, і стирає зуби, які ростуть безперервно. Свіжа листова зелень додає різноманітності та поживних речовин, а невелика дозована порція звичайних гранул забезпечує додатковий баланс. Свіжа вода повинна бути доступна завжди.

Ласощі та добавки

Ласощі мають становити лише незначну частку раціону. Час від часу можна давати невеликі шматочки фруктів чи моркви, проте велика кількість солодкої їжі порушує мікрофлору кишківника. Кролю на сінному раціоні з різноманітною зеленню зазвичай додаткові добавки не потрібні. Будь-який новий продукт вводьте поступово і стежте за консистенцією посліду та апетитом.

Дачний кролик є загалом витривалою породою з середньою тривалістю життя 5-8 років, а за належного догляду іноді й довше. Більшість проблем зі здоров'ям спільні для всіх свійських кролів і пов'язані з раціоном, стиранням зубів і травленням, а не з породними дефектами. Багатий на клітковину сінний раціон запобігає найпоширенішим проблемам.

Профілактичний догляд

• Годуйте необмеженим злаковим сіном для підтримки зубів і кишківника
• Знайдіть ветеринара з досвідом роботи з кролями до появи проблем
• Стерилізуйте чи каструйте кролів, щоб зменшити ризик репродуктивних пухлин і покращити поведінку
• Тримайте вольєр чистим, а задню частину тіла сухою, щоб запобігти міазу
• Регулярно зважуйте кроля, щоб вчасно помітити поступову втрату ваги

Дачному кролику потрібен вольєр, достатньо великий, щоб він міг випростатися, стати на весь зріст і зробити кілька стрибків, а також щоденний час у більшому просторі для руху. Багато власників тримають кролів у приміщенні як частину домогосподарства, що захищає їх від хижаків і температурних перепадів. Вуличне утримання має бути захищеним від хижаків, негоди й забезпечувати тінь.

Житлова зона повинна включати тверду або м'яку підлогу для захисту лапок, укриття, зону з сіном, джерело води та лоток, оскільки кролів можна привчити до лотка.

Перелік для облаштування

• Просторий, безпечний вольєр з твердою підлогою
• Укриття чи будиночок для відчуття безпеки
• Лоток з підстилкою на основі паперу
• Постійний запас сіна та свіжа вода
• Іграшки для гризіння та тунелі для розваги
• Тінь і вентиляція для теплої пори року

Дачні кролики досягають статевої зрілості приблизно у 4-6 місяців, причому дрібніші породи дозрівають раніше за більші. Спарювання зазвичай організовують, підсаджуючи самку до вольєра самця, а не навпаки, оскільки самки схильні захищати свою територію. Вагітність триває приблизно 28-31 день.

Перед пологами самка готує гніздо з підстилки та власної шерсті. Приплід зазвичай налічує 4-8 кроленят, які народжуються безшерстими і сліпими. Самка зазвичай годує один-два рази на день, тому непорушений спокій гнізда важливіший за постійну присутність поруч. Очі в кроленят відкриваються приблизно на 10-й день, і за кілька тижнів вони починають куштувати тверду їжу.

Відлучення від матері зазвичай відбувається у 6-8 тижнів. Розведення дачного кролика вимагає особливої уваги, оскільки характерний малюнок важко відтворити точно, і навіть у добре забарвлених батьків значна частина приплоду не відповідає виставковому стандарту. Відповідальне розведення передбачає планування долі кожної народженої тварини, тому багато власників натомість каструють своїх улюбленців.