Американський

Американський кролик є великою домашньою породою, виведеною у Сполучених Штатах на початку двадцятого століття. Дорослі тварини зазвичай важать від 9 до 12 фунтів (приблизно від 4,1 до 5,4 кілограма), причому самки, як правило, трохи важчі за самців. Породу відрізняє напівдугоподібна статура: спина плавно піднімається від плечей до округлого заду, через що тіло порівнюють з формою мандоліни.

Стандартними є два колірні варіанти: глибокий блакитний (сизий) та чистий білий. Блакитний американський кролик належить до небагатьох порід із суцільним сизо-блакитним забарвленням по всьому тілу, і саме ця риса стала визначальною під час першої популяризації породи. Білий варіант має рожеві очі та густе, рівномірне хутро.

Сьогодні американського кролика цінують як спокійного компаньйона й породу, яку зберігають заради збереження генофонду. Він лагідний і тихий, добре переносить контакт з людиною і швидко звикає до усталеного розпорядку. Оскільки це велика тварина, їй потрібно більше простору та корму, ніж карликовим чи дрібним породам, і це варто врахувати ще до того, як кролик з'явиться в домі.

Кому підійде ця порода

Американський кролик підходить власникам, які можуть виділити просторий вольєр і щодня надавати тварині час поза кліткою. Через свою тиху, покірну вдачу він є прийнятним варіантом для старших дітей, які вміють обережно поводитися з тваринами, а також для дорослих, що хочуть спокійного компаньйона без зайвих турбот. Порода менше підходить для дуже маленьких приміщень або для людей, які не готові щодня доглядати за твариною протягом усього її життя, а воно може тривати до 8 років.

Американського кролика вивели в Каліфорнії, у Сполучених Штатах, протягом 1910-х років. Її створення приписують Льюїсу Солсбері з міста Пасадена, який прагнув закріпити глибоке блакитне забарвлення та характерну напівдугоподібну статуру у великій породі, придатній і для м'яса, і для хутра.

Уперше породу показали на виставці та офіційно визнали 1917 року. Спочатку її представили під назвою німецький блакитний віденський кролик, що вказувало на європейські блакитні породи в її походженні. Через антинімецькі настрої, які панували під час Першої світової війни, назву змінили на американський, і саме ця назва допомогла породі здобути визнання в той час.

Першим з'явився блакитний варіант, який і приніс породі ранню славу, адже рівномірне сизо-блакитне хутро тоді було рідкістю. Білий варіант додали пізніше, щоб розширити застосування породи і для хутра, і для м'яса. Протягом середини двадцятого століття американського кролика тримали на багатьох фермах саме заради густого хутра та доброї маси тушки.

Коли комерційне кролівництво перейшло на швидкозростаючі породи, поголів'я американського кролика різко скоротилося. Нині його вважають старовинною породою, яку зараховують до списків порід під загрозою зникнення, що знову привернуло до неї увагу невеликих розплідників, які працюють над збереженням лінії.

Американський кролик має довге, глибоке тіло напівдугоподібного типу. Якщо дивитися збоку, лінія спини поступово піднімається від плечей і досягає найвищої точки над стегнами, а потім плавно округлюється до заду; саме такий профіль дав підставу порівнювати тварину з мандоліною. Вуха стоять прямо і пропорційні голові та тулубу. Загалом порода справляє враження кремезного, добре омускуленого кролика, а не компактної тварини.

Хутро та забарвлення

Хутро густе й повільно вирівнюється, якщо погладити тварину проти шерсті, і саме ця властивість робить його особливо цінним. Блакитний варіант має рівномірне сизо-блакитне забарвлення середньої або темної інтенсивності по всьому тілу, причому такий самий відтінок зберігається і в підшерстку. Білий варіант має чисте, однорідне біле хутро та рожеві очі. В обох варіантів забарвлення має бути рівномірним, без розкиданих волосків іншого кольору, рудуватого відтінку чи плям.

Американський кролик відомий стабільною, доброзичливою вдачею. Він, як правило, покірний і краще, ніж багато нервових порід, переносить те, що його беруть на руки й тримають, за умови спокійного та впевненого поводження. Самки мають репутацію уважних, урівноважених матерів, що додає породі образу спокійної тварини.

З членами родини американський кролик зазвичай спокійний і охоче приймає лагідну увагу, щойно почне довіряти людям навколо. З незнайомцями він радше обережний, ніж наляканий, і поступово звикає до нових голосів і розпорядку дня. Це тиха тварина, яка рідко тупотить лапами чи виривається без причини.

З іншими кролями американський кролик може жити парами або групами, якщо знайомство відбувається поступово і обидві тварини кастровані чи стерилізовані. Як і з будь-яким кролем, контакт із собаками та котами слід контролювати, адже навіть дружелюбний кріль може відчувати стрес поруч із хижаком. Терпіння в перші тижні окупається, бо звичний до обстановки американський кролик стає спокійним і передбачуваним.

Американський кролик є витривалою породою з нескладними вимогами до догляду, проте через великий розмір йому потрібно більше простору й обладнання, ніж дрібним кролям.

Догляд за хутром

• Вичісуйте кролика раз на тиждень, щоб прибрати відмерле хутро й підтримати густий підшерсток у доброму стані.
• Під час сезонної линьки вичісуйте частіше, приблизно раз на кілька днів.
• Оглядайте кігті приблизно раз на 4-6 тижнів і підстригайте, коли вони відростають.
• Регулярно перевіряйте вуха та ділянку під хвостом, адже великому кролику важко дотягнутися туди самостійно.
• Уникайте повного купання, бо воно є стресом для кролів; забруднене хутро краще чистити локально, вологою серветкою.

Фізична активність

• Щодня надавайте щонайменше 3-4 години контрольованого часу поза кліткою в безпечному, підготовленому приміщенні.
• Забезпечте простір, де кролик може стрибати, витягуватися й бігати, адже великій породі це потрібно для гарної форми.
• Пропонуйте тунелі, картонні коробки та безпечні іграшки для гризіння, щоб забезпечити розумову стимуляцію.
• Прибирайте з ігрової зони електричні дроти та отруйні кімнатні рослини.

Умови утримання

Тримайте американського кролика в просторому, сухому вольєрі, подалі від протягів і прямих сонячних променів. Кролі переносять холод значно легше, ніж спеку, тому в теплу пору року важливі тінь і добра вентиляція. Забезпечте суцільну підлогу або лежак, оскільки сітчаста підлога може спричинити натоптиші на лапах у важкого кролика.

Трав'яне сіно повинно становити переважну частину раціону й бути в доступі постійно. Тимофіївка, сіно з пажитниці або лучне сіно підтримують роботу кишківника і стирають зуби, які ростуть безперервно. Дозована кількість якісних гранул і щоденна порція свіжої листової зелені доповнюють раціон. Свіжа вода має бути доступна завжди, у важкій мисці або чистій поїльниці.

Ласощі та добавки

Давайте ласощі невеликими порціями й нечасто. Кілька шматочків моркви, яблука без насіння або трав, як-от петрушка та коріандр, є прийнятною нагородою. Будь-яку нову зелень вводьте поступово, протягом кількох днів, щоб уникнути розм'якшення стільця. Кролику, який має необмежений доступ до сіна й свіжої зелені, зазвичай не потрібні додаткові вітамінні добавки.

Американський кролик є міцною старовинною породою без серйозних генетичних вад, характерних саме для неї. За належного догляду він зазвичай живе від 5 до 8 років. Більшість проблем зі здоров'ям у цієї породи є такими самими, як і в кролів загалом, і здебільшого пов'язані з раціоном, стиранням зубів та гігієною.

Профілактика

• Годуйте кролика необмеженим трав'яним сіном, щоб захистити кишківник і зуби.
• Проходьте щорічний огляд у ветеринара, включно з перевіркою зубів і ваги.
• Вакцинуйте тварину проти регіональних хвороб кролів, якщо це рекомендує ветеринар.
• Каструйте чи стерилізуйте кролика, щоб запобігти онкологічним захворюванням репродуктивної системи та зменшити гормональну поведінку.
• Тримайте вольєр чистим і сухим, щоб запобігти проблемам зі шкірою й дихальними шляхами.

Оскільки американський кролик є великою породою, його житло має бути достатньо просторим. Вольєр повинен дозволяти кролику лягти, повністю витягнувшись, сісти прямо так, щоб вуха не торкалися стелі, і зробити кілька стрибків з одного кінця в інший. Загальноприйнята рекомендація для великого кроля передбачає вольєр щонайменше 1,1 квадратного метра (12 квадратних футів), приєднаний до зони для вигулу площею приблизно від 2,2 до 3 квадратних метрів (24-32 квадратних фути). Суцільна підлога, а за потреби лежак на сітчастій основі, захищає лапи від натоптишів.

Список для облаштування

• Просторий вольєр із суцільною зоною для відпочинку.
• Важка миска для води або поїльниця крапельного типу, яку перевіряють щодня.
• Сінник або купка сіна, яку постійно поповнюють.
• Лоток для туалету в одному з кутів, з безпечним для кролів наповнювачем.
• Будиночок-схованка або накритий куточок для відчуття безпеки.
• Іграшки для гризіння та коробка для риття, для урізноманітнення дозвілля.

Оскільки американський кролик є старовинною породою, яку частково розводять заради збереження генофонду, розведення спрямоване на підтримання і статури тіла, і двох стандартних забарвлень. Самці та самки великих порід досягають зрілості трохи пізніше, ніж дрібні кролі, тому розплідники зазвичай чекають, поки тварини фізично сформуються, часто до 6-8 місяців, перш ніж проводити перше парування. Самку підсаджують до вольєра самця, а не навпаки, оскільки самки можуть виявляти територіальну поведінку.

Вагітність триває близько 31 дня. Гніздовий ящик із чистою соломою слід поставити за кілька днів до очікуваних пологів, і самка вистилає його хутром, яке вищипує з власного тіла. Самки американського кролика вважаються добрими, спокійними матерями, що відповідає лагідній репутації породи загалом. Кроленята народжуються сліпими й безшерстими, а очі відкривають приблизно на 10-й день.

Молоді кролики починають пробувати сіно й гранули приблизно з 3-тижневого віку, а відлучають їх зазвичай у 6-8 тижнів. Обережне поводження з кроленятами з раннього віку допомагає їм вирости такими ж покірними дорослими тваринами, якими славиться порода. Розплідники, що працюють з цією рідкісною породою, часто координують зусилля, щоб зберігати різноманітність родоводів і підтримувати лінію.