Каюга

Каюґа, домашня качка, виведена у США та названа на честь озера Каюґа в регіоні Фінгер-Лейкс у штаті Нью-Йорк. Це птах середнього розміру з густим чорним оперенням, що на прямому сонячному світлі відливає зеленим металевим блиском. Темні пера, чорний дзьоб і темні лапи надають породі характерного вигляду серед подвірних качок.

Каюґ довго тримали як м'ясну птицю, і вони відрізняються тихим, рівним вдачею, що підходить для невеликих ферм і домашніх зграй. Качки несуться помірно: яйця на початку сезону нерідко мають темно-сіре або вугільне покриття, яке світлішає в міру продовження яйцекладки. Селезні та качки загалом слухняні й легко звикають до людей.

Порода невибаглива і добре переносить холод. Каюґи активно пасуться, добуваючи комах, слимаків і рослини, що робить їх корисними для боротьби зі шкідниками в садах і на пасовищах. Вони погано літають і тримаються поблизу дому, що робить їх зручними для утримання у присадибних умовах.

Кому підходить

Каюґа підійде тим, хто хоче спокійну, холодостійку качку з добрими здібностями до випасання, яка тримається поблизу дому. Вона годиться для домашніх зграй і невеликих ферм, де помірна яйценоскість і тихий вдача важливіші за високі показники. Тим, хто шукає високолітну або високопродуктивну породу, варто розглянути інші варіанти.

Каюґа отримала свою назву від озера Каюґа в регіоні Фінгер-Лейкс у центральній частині Нью-Йорку. Рання історія її розведення відноситься до першої половини XIX століття: чорні качки були зафіксовані в цьому регіоні вже до 1840-х років. Точне походження повністю не встановлено, і в обігу існує кілька версій без документального підтвердження.

У середині та наприкінці XIX століття каюґа стала поширеною фермерською качкою на північному сході США. Її цінували як м'ясну птицю, оскільки темне оперення залишало мало видимих пеньків після скубання, а сама порода набирала вагу на підніжному кормі та фермерських відходах.

Американська асоціація птахівництва внесла каюґу до Стандарту досконалості 1874 року, затвердивши визнаний тип і забарвлення для виставкових птахів. Протягом кількох десятиліть порода була однією з провідних ринкових качок у низці штатів, доки більші білі породи, зокрема пекінська, не витіснили її з промислового виробництва.

З переходом до білих комерційних порід чисельність каюґ скоротилася, і порода стала утримуватися переважно на невеликих фермах і у любителів. Сьогодні вона вважається спадковою породою і підтримується присадибними господарствами та виставковими заводчиками, що цінують її зовнішній вигляд, витривалість і спокійний вдачу.

Каюґа має помірно довге, широке тіло, посаджене трохи вище горизонталі. Визначальна риса породи, оперення: суцільний чорний колір по всьому тілу із зеленим блиском, добре помітним на яскравому світлі. Дзьоб чорний, нерідко з легким зеленуватим відливом, лапи й пальці від чорного до темно-сірого кольору. Очі темно-карі.

Селезні та качки схожі зовні, однак селезні більші й мають закручені хвостові пера, властиві самцям качок. З віком у каюґ, особливо у качок, з'являються білі пера, і в старших птахів в оперенні може бути значна домішка білого.

Оперення та забарвлення

Єдине визнане забарвлення, чорне із зеленим відливом. Блиск залежить від освітлення і найкраще помітний надворі на прямому сонці. З часом і після линяння забарвлення може тьмяніти або з'являтися білі пера, тому в старших птахів оперення нерідко менш рівномірне, ніж у молодих. Каченята вилуплюються чорними, іноді з невеликими жовтими плямами пуху, а зелений блиск з'являється з ростом доросного пера.

Каюґи відомі рівним, добродушним характером. Вони дружелюбні й спокійні поруч з людьми, які регулярно з ними спілкуються, і легко звикають до розпорядку без зайвих клопотів. Порода загалом слухняна і не схильна до панічних реакцій, що спрощує щоденний догляд.

Каюґа тихіша порівняно з такими породами, як качка-зовунка або деякі лінії, похідні від крижня. Качки все одно видають характерне крякання, але зграя загалом поводиться менш шумно, що полегшує утримання в умовах щільної забудови.

Каюґи добре уживаються у змішаних зграях і не виявляють особливої агресії до інших качок або птиці. Вони залишаються активними фуражирами і люблять доступ до води для купання і годування. Як птахи, що майже не літають, вони тримаються поблизу дому і піддаються утриманню легше, ніж легкі, схильні до польоту породи.

Догляд за оперенням

• Забезпечте відкритий доступ до води достатньої глибини, щоб качка могла занурити голову і промити очі та ніздрі
• Надавайте регулярну можливість купатися, це підтримує оперення і зелений блиск у доброму стані
• Під час планового огляду перевіряйте лапи на наявність порізів або горбочкової хвороби
• Не стрижіть пера; качки самостійно доглядають за оперенням під час линяння

Фізична активність

• Щодня випускайте на двір або пасовисько для випасання
• Надайте ставок, корито або невеликий басейн для плавання і годування
• За можливості чергуйте пасовищні ділянки, щоб знизити кількість бруду і накопичення паразитів
• Тримайте зграю разом, оскільки качки соціальні й краще почуваються в групі

Середовище утримання

Каюґи добре переносять холод завдяки густому оперенню, але вночі їм потрібне сухе, без протягів, захищене від хижаків укриття. У спекотну погоду забезпечте тінь і свіжу воду, оскільки качки можуть перегріватися. Підстилку слід підтримувати сухою: постійна вологість призводить до проблем з лапами і оперенням.

Раціон каюґи будується на повнораціонному кормі, що відповідає вікові, з додаванням добутих на випасі комах, слимаків і зелені. Качки потребують більше ніацину, ніж кури, тому спеціальний качиний корм або добавка з ніацином забезпечує здоровий розвиток лап і кісток, особливо у каченят. Птахам, що пасуться на вигулі, давайте гравій, а несучим качкам окремо пропонуйте подрібнену черепашку для зміцнення шкаралупи.

Чиста свіжа вода має бути доступна постійно і розміщена так, щоб качка могла повністю занурити дзьоб під час їжі.

Ласощі та добавки

Зелень, горох, нарізані овочі, личинки борошняного жука та дроблена кукурудза підходять як періодичні ласощі і мають становити не більше приблизно 10% раціону. Ніацин з пивних дріжджів, доданих до корму, корисний для каченят, що ростуть. Ласощі завжди подавайте з доступом до води.

Каюґа, міцна, холодостійка порода з небагатьма породоспецифічними захворюваннями. При доброму утриманні, чистій воді і збалансованому кормі каюґа зазвичай живе 8-12 років. Більшість проблем зі здоров'ям у цієї породи, ті самі, що й у домашніх качок загалом, і значною мірою попереджувані завдяки правильному догляду.

Профілактика

• Підтримуйте підстилку сухою, а водні зони дренованими, щоб запобігти проблемам з лапами і оперенням
• Годуйте раціоном, підходящим для качок, з достатньою кількістю ніацину і кальцію для несучок
• Забезпечте чисту воду для купання і природного догляду за оперенням та боротьби з паразитами
• Під час планового огляду перевіряйте лапи, очі і клоаку
• Карантинуйте нових птахів перед уведенням до зграї

Каюґ утримують як наземних водоплавних птахів, яким найкраще підходять денний вигул і надійне нічне укриття. Вони погано літають і тримаються поблизу дому, тому паркан помірної висоти їх утримує. Житло має захищати від хижаків, таких як лисиці, єноти та хижі птахи, оскільки качки вразливі в темний час доби.

Укриття має бути сухим, без протягів, з вентиляцією і чистою підстилкою, наприклад соломою. Оскільки каюґи холодостійкі, у більшості кліматичних зон утеплений сарай не потрібен, однак сухість і захист від вітру важливі. У спекотну погоду тінь і доступ до води запобігають перегріванню.

Контрольний список для облаштування

• Нічне укриття, захищене від хижаків, з надійними засувками
• Сухе вентильоване приміщення з чистою підстилкою
• Вода для купання над дренованою поверхнею
• Тінь у спекотні дні і захист від вітру у холодні
• Огороджена зона для випасання подалі від сильного бруду

Яйця каюґи можна виводити під квочкою або в інкубаторі. Інкубація триває близько 28 днів, що довше за 21 день, типовий для курячих яєць. Яйця на початку сезону нерідко мають темно-сіре або вугільне покриття, яке не впливає на виводимість. Закладайте чисті, непошкоджені яйця і зберігайте їх тупим кінцем донизу при прохолодній температурі не більше приблизно тижня перед інкубацією, якщо збираєте кладку.

Етапи виведення

1. Закладіть чисті яйця і стабілізуйте температуру і вологість в інкубаторі до їх закладання
2. Перевертайте яйця кілька разів на день приблизно до 25-го дня
3. Просвічуйте яйця приблизно на 7-й і 14-й дні, щоб перевірити розвиток і прибрати незапліднені
4. Припиніть перевертання і підвищте вологість на останні дні (локдаун)
5. Дозвольте каченятам повністю вилупитися і обсохнути перед переміщенням до теплого брудера