Тибетський тер'єр

Тибетський тер'єр: собака середнього розміру, попри свою назву, і він не є справжнім тер'єром. Порода розвивалась у Тибеті як компаньйон і сторожовий пес, а не як мисливець, що переслідує здобич під землею. Висота в холці приблизно на рівні коліна, шерсть густа та подвійна, хода легка й спритна: саме така, яка підходила для суворого гірського рельєфу.

Темперамент у породи ласкавий, лагідний і відданий. Тибетський тер'єр тісно прив'язується до людей, з якими живе, і зазвичай тримається осторонь незнайомців, доки не звикне до них. Порода кмітлива й добродушна, тому пристосовується до квартири чи будинку за умови щоденного спілкування та прогулянок.

Найбільш клопіткою частиною утримання є шерсть. Вона виростає довгою та потребує регулярного розчісування, щоб не утворювались ковтуни. Натомість собака витривалий, довгожитель і достатньо спокійний для більшості домашніх умов.

Кому підходить порода

Порода підійде власникам, які шукають відданого, врівноваженого компаньйона і готові приділяти час догляду за шерстю. Добре живе в родинах, з літніми парами та з людьми, які тримають собаку поруч, а не залишають надовго одного. Тому, хто не готовий розчісувати шерсть кілька разів на тиждень або оплачувати послуги грумера, варто зважити ці витрати ще до вибору породи.

Тибетський тер'єр бере початок із високогірних плато Тибету, де панує холодний клімат і крутий рельєф. Породу утримували ченці в монастирях і кочові пастухи: цінували її як компаньйона, сторожового пса та як символ удачі в домі. Собак рідко продавали: найчастіше дарували, тому порода тривалий час лишалась ізольованою.

Цих собак не виводили для полювання. Слово «тер'єр» застосували до них західні мандрівники через розмір, а не через будь-яку норну чи пацюколовчу функцію. Широкі плоскі лапи та густа шерсть забезпечували пересування снігом і кам'янистим ґрунтом поруч із людьми та в'ючними тваринами.

До Заходу порода потрапила в 1920-х роках. Лікар Агнес Ґрейґ, яка працювала в Індії, отримала тибетського тер'єра від пацієнта і почала розведення, заклавши лінію, яка поширилась спочатку до Британії, а потім і в інші країни. Визнання кінологічними клубами відбувалось упродовж наступних десятиліть.

Сьогодні тибетський тер'єр утримується переважно як сімейний компаньйон. Минуле витривалого гірського пса і досі помітне в його міцній будові, непромокальній шерсті та пильній настороженості.

Тибетський тер'єр має приблизно квадратний силует: висота в холці приблизно дорівнює довжині тіла. Статура компактна й міцна, але без відчуття важкості. На голові є пишна «чілка», що звисає на очі, і борода на нижній щелепі. Хвіст поставлений високо й закручений кільцем над спиною.

Найхарактернішою особливістю будови є лапи. У тибетського тер'єра великі, округлі, плоскі лапи, які розподіляють вагу на снігу та м'якому ґрунті на кшталт снігоступів. Ця риса відображає гірське походження породи.

Шерсть і забарвлення

Шерсть довга й рясна, але не повинна торкатися землі або приховувати контури тіла. Остьове волосся буває прямим або хвилястим, але ніколи кучерявим чи шовковистим. Більшість стандартів допускає майже будь-який колір або поєднання кольорів: білий, золотий, кремовий, сірий, димчастий і чорний, нерідко в плямистому або п'єбалдовому малюнку. Печінковий і шоколадний кольори визнаються одними реєстрами та не визнаються іншими. У міру відростання шерсть природно розділяється по спині.

Тибетський тер'єр відданий своїм людям і формує міцні прив'язаності до всіх членів домогосподарства. У колі родини він лагідний, врівноважений і грайливий; як правило, добре ладнає з дітьми, які поводяться з ним дбайливо. Зазвичай уживається з іншими собаками та тваринами, з якими виростав разом.

З незнайомцями порода поводиться обережно, але без страху чи ворожості. Ця стриманість у поєднанні з гострим слухом робить її ефективним сторожовим псом, який сповіщає про відвідувачів. Собака пильний, проте не схильний до безперервного гавкоту, коли засвоює розпорядок домашнього життя.

Порода кмітлива й чутлива. Вона зчитує настрій господаря і погано реагує на грубе поводження: це може зробити її замкненою. Тибетський тер'єр також погано переносить довгу самотність і почувається найкраще, беручи участь у повсякденному житті родини. Собака, якому нудно або якого ізолювали, може стати неспокійним або голосним.

Грумінг

Довга подвійна шерсть є головним завданням догляду та вимагає постійної уваги.

• Ретельно розчісуйте шерсть два-три рази на тиждень, а щодня: коли вона досягне повної довжини.
• Розчісуйте до самої шкіри, щоб розбити ковтуни, що утворюються в підшерстку, особливо за вухами, під лапами та в ділянці задньої частини тіла.
• Купайте кожні три-шість тижнів, після чого повністю висушіть Ñ– розчешіть шерсть.
• Підстригайте шерсть навколо очей Ñ– лап, щоб собака добре бачив Ñ– впевнено ступав.
• Багато власників звертаються до профі-грумера кожні шість-вісім тижнів; деякі підтримують коротшу стрижку для зручнішого догляду.

Фізичні навантаження

Порода має помірний рівень активності й задовольняється щоденними прогулянками, а не інтенсивними навантаженнями.

• Один-два виходи на день, загалом близько 30–60 хвилин.
• Вільний біг у безпечному дворі або гра без повідка.
• Іграшки-головоломки та короткі тренувальні ігри для розумового навантаження.

Умови утримання

Тибетський тер'єр однаково добре пристосовується до квартири і до будинку. Густа шерсть захищає від холоду, проте в спеку собака може перегрітися, тому влітку прогулянки краще переносити на прохолодніші частини дня. Пес має жити в домі як повноправний член родини, а не перебувати в клітці окремо від людей.

Годуйте повноцінним збалансованим кормом, що відповідає стадії життя та розміру собаки. Порода середня й помірно активна, тому розмір порції має визначатися вагою та фізичним станом, а не фіксованою кількістю. Довга шерсть приховує тіло, тому стан годованості краще оцінювати на дотик, промацуючи ребра та талію, а не за зовнішнім виглядом. Свіжа вода повинна бути доступна постійно.

Ласощі та добавки

Ласощі не повинні перевищувати приблизно 10 відсотків добової калорійності; відповідно зменшуйте порції основного корму. Більшості тибетських тер'єрів, які отримують повноцінний раціон, добавки не потрібні. Якщо шерсть тьмяна, ветеринар може порадити добавку з омега-3 жирними кислотами, але перед тим, як щось додавати, обов'язково проконсультуйтеся, оскільки надлишок кальцію або вітамінів може зашкодити.

Тибетський тер'єр загалом є здоровою та витривалою породою: тривалість життя 15–16 років є нормою. Як і багато порідних собак, він може мати деякі спадкові стани, і відповідальні заводчики перевіряють своїх тварин, щоб зменшити їх поширеність. Покупці повинні запитати докази офтальмологічного обстеження та оцінки кульшових суглобів обох батьків.

Профілактика

• Щорічні огляди у ветеринара, а в похилому віці: двічі на рік.
• Своєчасне щеплення та засоби від паразитів.
• Регулярна перевірка очей з огляду на спадкові офтальмологічні стани породи.
• Регулярне чищення зубів Ñ– підстригання кігтів.
• Підтримання стрункої статури для захисту суглобів.

Тибетський тер'єр кмітливий і здатний, але разом із тим чутливий та може виявляти самостійність. Він швидко вчиться, коли навчання справедливе й із нагородою, але закривається або ухиляється при різких покараннях. Короткі, різноманітні заняття утримують його увагу краще, ніж тривале монотонне повторення. Рання соціалізація є важливою з огляду на природну стриманість породи щодо незнайомців: цуцення, яке знайомиться з різними людьми, місцями та тваринами, виростає впевненим дорослим псом.

Основи

1. Починайте соціалізацію та м'яке привчання до рук у перші тижні вдома.
2. Навчайте реагувати на ім'я та надійно підходити на команду за допомогою їжі та похвали.
3. Додавайте команди «сидіти», «лягати» та «місце» в коротких щоденних заняттях.
4. Відпрацьовуйте спокійне привітання, щоб пес навчився не гавкати на кожного гостя.
5. Привчайте до грумінгу з раннього віку, щоб розчісування та стрижка залишались без стресу протягом усього життя.

Відповідальне розведення тибетських тер'єрів передбачає очікування, доки обидві тварини досягнуть фізичної та психологічної зрілості, зазвичай близько двох років, навіть якщо самки починають течку раніше. Обидва батьки повинні пройти рекомендовані для породи перевірки здоров'я, зокрема офтальмологічне обстеження та оцінку кульшових суглобів, а ідеально: ДНК-тести на спадкові стани, відомі у породи, перш ніж допускати до розведення.

Вагітність триває близько 63 днів від запліднення. Середній помет налічує п'ять-шість цуценят, хоча бувають менші та більші. Сука вигодовує цуценят у звичайному режимі годування й відлучення впродовж перших тижнів. Заводчики починають ніжно привчати до рук і соціалізувати цуценят з раннього віку: оскільки порода від природи стримана зі незнайомцями, правильний ранній досвід формує впевненість дорослого собаки. Зазвичай цуценята переходять до нових домів у віці від восьми до дванадцяти тижнів, після відлучення та першого щеплення.

Як зареєструвати собаку породи Тибетський тер'єр в Україні

У кількох великих містах, зокрема в Києві, діють муніципальні програми реєстрації тварин, а вакцинація проти сказу є вимогою по всій країні. Та жоден місцевий реєстр не замінює запису, який працює будь-де: безкоштовна картка собаки породи Тибетський тер'єр з фото, даними й вашим номером відповідає на пошук із будь-якої країни. Реєстрація забирає кілька хвилин.

Ветеринар вживлює чип, але реєструвати номер за вас ніхто не буде, а незареєстрований чип нікого не ідентифікує. Зареєструйте мікрочип безкоштовно на довічному плані: приймаємо чип будь-якого бренду, оновлення після переїзду завжди безкоштовні, а запис можна знайти цілодобово, в Україні та за кордоном. Створіть безкоштовний акаунт і закрийте обидва питання сьогодні.