Самоїд

Самоїд — це шпіцеподібна порода середнього розміру, що походить із Сибіру, де вона жила і працювала поряд із самодійськими народами. Породу впізнають за густою білою шерстю, темними очима та піднятими кутиками рота, які створюють враження постійної усмішки. Дорослі особини зазвичай мають зріст від 19 до 23,5 дюйма в холці та важать приблизно від 35 до 65 фунтів.

Самоїдів розводили для полювання, випасання оленів і перевезення саней, і вони часто спали серед людей, на яких працювали. Такий тісний контакт із людиною сформував собаку дружню, лагідну й сильно прив'язану до людей. Порода залишається активною та грайливою і погано переносить, коли її надовго залишають саму.

Шерсть — найвимогливіша риса породи. Це справжня подвійна шерсть, яка сильно линяє і потребує регулярного вичісування протягом року. Тим, хто розглядає самоїда, варто бути готовими до постійного догляду за шерстю та щоденної активності.

Кому підходить

Самоїд підходить активним родинам, які можуть забезпечити йому товариство, фізичні навантаження та регулярний догляд за шерстю. Це товариський собака, який хоче бути частиною щоденного життя, тож він підходить людям, які часто бувають удома або можуть брати собаку із собою. Він менше підходить тим, хто шукає невибагливу шерсть або тихого, самостійного собаку.

Самоїд отримав свою назву від самодійських народів північного Сибіру, які протягом століть тримали цих собак в одному з найхолодніших населених регіонів планети. Собаки випасали оленів, тягнули сани, полювали й допомагали зігрівати господарів уночі. Оскільки ці спільноти залежали від собак і жили з ними в тісноті, агресію до людей у породі не закріплювали.

Порода працювала на широких просторах сибірської тундри. Густа біла шерсть і витривалість робили її придатною для довгих переходів снігом і кригою за температур значно нижче нуля. Серед робочого поголів'я траплялися білий, кремовий і бісквітний відтінки.

Дослідники вивезли самоїдів із Сибіру наприкінці XIX століття, і собак використовували в полярних експедиціях завдяки їхній тягловій силі та стійкості до холоду. Звідти порода потрапила до Англії, де перші заводчики закріпили її на Заході. Англійського любителя породи Ернеста Кілберна-Скотта часто вважають тим, хто популяризував самоїда у Британії в цей період.

Самоїда визнали основні кінологічні організації на початку XX століття, і він поширився до Північної Америки та поза її межами. Сьогодні його тримають переважно як компаньйона й виставкового собаку, хоча деякі власники досі готують його до їзди на санях та інших робочих завдань.

Самоїд має класичний шпіцеподібний силует: клиноподібну голову, стоячі трикутні вуха, глибокі груди й пухнастий хвіст, закинутий на спину. Тулуб трохи довший, ніж висота в холці, а собака рухається легкою розмашистою риссю. Самці зазвичай більші й мають густішу шерсть, ніж самки.

Найхарактерніша риса — так звана усмішка самоїда, утворена піднятими догори кутиками рота. Ця форма не лише декоративна: підняті губи допомагають собаці не пускати слину, що зменшує утворення льоду на морді в холодну погоду.

Шерсть і забарвлення

Остьовий волос прямий і відстає від тіла, тоді як підшерсток м'який і густий. Допустимі забарвлення: біле, кремове, бісквітне та поєднання білого з бісквітним. Шерсть має легкий сріблястий полиск на кінчиках. Порода линяє постійно протягом року й сильно скидає підшерсток один-два рази на рік, коли волос випадає у великій кількості.

Самоїд дружній, лагідний і грайливий, із сильною прив'язаністю до родини. Його розводили для життя серед людей, і він почувається найкраще, коли його залучають до домашніх справ. Порода загалом добре ладнає з дітьми й зазвичай уживається з іншими собаками, особливо за умови ранньої соціалізації.

Для охоронної роботи порода підходить погано. Самоїди схильні вітати незнайомців, а не давати їм відсіч, тож вони ненадійні сторожі, окрім хіба що подачі сигналу. Це голосисті собаки, які гавкають, виють і видають різноманітні звуки, особливо коли нудьгують або залишаються самі.

Залишений без товариства чи навантажень, самоїд може стати неспокійним і нищити речі. Той самий розум і енергія, що зробили його здатним робочим собакою, означають, що йому потрібні розумові й фізичні навантаження. Рання соціалізація та сталий розпорядок допомагають виростити врівноваженого дорослого собаку.

Догляд за шерстю

• Вичісуйте шерсть кілька разів на тиждень, а в період активного линяння щодня
• Використовуйте пуходерку та грабельки для підшерстя, щоб дістатися до густого підшерстку
• Купайте час від часу; шерсть відштовхує бруд і не потребує частого миття
• Регулярно стрижіть кігті й перевіряйте вуха на наявність забруднень
• Чистьте зуби кілька разів на тиждень для підтримки здоров'я ротової порожнини

Фізичні навантаження

• Забезпечуйте щонайменше одну-дві години активності на день
• Поєднуйте прогулянки з бігом, походами чи іграми на огородженій території
• Пропонуйте заняття, як-от апортування, ігри на нюх або тяглові види спорту
• Уникайте інтенсивних навантажень у спеку, оскільки густа шерсть обмежує охолодження

Умови утримання

Самоїд добре переносить холод і надає перевагу прохолоднішому клімату. У теплу погоду йому потрібні тінь, свіжа вода й застереження від перегріву. Порода найщасливіша вдома з родиною, а не залишена надворі сама, і почувається найкраще там, де може бути поруч із людьми більшу частину дня.

Самоїд має отримувати повноцінний і збалансований раціон, складений для його віку, чи то цуценя, дорослий або літній собака. Активним і робочим собакам потрібно більше калорій, ніж менш рухливим улюбленцям, тож кількість корму слід орієнтувати на фізичний стан конкретного собаки, а не на фіксоване число. Відмірюйте порції та коригуйте їх залежно від ваги й активності.

Підтримання стрункості самоїда сприяє здоров'ю суглобів і з часом зменшує навантаження на організм. Свіжа вода має бути доступна завжди, що особливо важливо для собаки з густою шерстю в теплу погоду.

Ласощі та добавки

Обмежуйте ласощі невеликою часткою денних калорій, приблизно десять відсотків або менше, щоб уникнути набору ваги. Більшість собак на повноцінному раціоні не потребують добавок. Обговоріть будь-які добавки для суглобів, шкіри чи шерсті з ветеринаром, перш ніж їх вводити.

Самоїд загалом здорова порода з типовою тривалістю життя 12-14 років. Як і багато чистопородних собак, він несе певні спадкові ризики для здоров'я, і відповідальні заводчики обстежують племінних тварин, щоб їх зменшити. Покупцям варто запитувати про тестування здоров'я батьків.

Порода пов'язана зі спадковим захворюванням нирок, відомим як спадкова гломерулопатія самоїдів, яка вражає нирки й перебігає тяжче у самців. У породі також трапляються захворювання очей і суглобів.

Профілактика

• Підтримуйте актуальність щеплень і обробки від паразитів
• Тримайте здорову вагу, щоб берегти суглоби
• Плануйте регулярні ветеринарні огляди, зокрема для старших собак
• Чистьте зуби та влаштовуйте стоматологічні огляди
• Запитуйте в заводчиків результати тестів кульшових суглобів, очей і відповідних ДНК-тестів

Самоїд розумний і швидко вчиться, але має самостійну вдачу, успадковану від робочого минулого. Він може втрачати інтерес до одноманітних вправ і подеколи сам вирішує, чи варто виконувати прохання. Дресирування дає найкращі результати, коли воно послідовне, позитивне й достатньо різноманітне, щоб утримати увагу собаки.

Рання соціалізація має значення. Знайомство цуценяти з людьми, іншими собаками та новими обставинами допомагає йому вирости впевненим і врівноваженим. Оскільки порода голосиста, варто також навчити команду тиші й керувати гавкотом через навантаження й товариство, а не покарання.

Основи

1. Починайте соціалізацію та м'яке привчання до дотиків ще в цуценячому віці
2. Навчіть реакції на кличку та базових команд: сидіти, лежати, до мене, чекати
3. Рано відпрацьовуйте ходіння на провислому повідку, оскільки порода любить тягнути
4. Додавайте відпрацювання підкликання на огородженій території, перш ніж довіряти собаці без повідка
5. Робіть заняття короткими й частими, щоб відповідати обсягу уваги породи

Самоїди досягають фізичної зрілості повільно, і відповідальні заводчики зазвичай чекають, доки собаці добре мине другий рік, перш ніж в'язати, щоб завершити обстеження здоров'я. Тестування кульшових суглобів, очей і породних ДНК-тестів обох батьків допомагає зменшити спадкові проблеми в приплоді, зокрема хворобу нирок, пов'язану з породою.

Вагітність у собак триває близько 63 днів, трохи більше за дев'ять тижнів. Приплід самоїдів зазвичай містить чотири-шість цуценят, хоча кількість буває різною. Цуценята народжуються з м'якою шерстю, яка з ростом густішає, а доросла подвійна шерсть формується протягом перших місяців і років.

Перші тижні зосереджені на догляді матері, теплі та сталому наборі ваги в цуценят. Від кількох тижнів життя заводчики починають м'яке привчання до дотиків і соціалізацію, щоб цуценята звикли до людей, перш ніж потрапити в нові домівки, зазвичай приблизно у вісім тижнів або пізніше.

Як зареєструвати собаку породи Самоїд в Україні

Собака породи Самоїд може отримати безкоштовний профіль у реєстрі United Pet Club уже сьогодні, з чипом або без нього. Профіль прив'язує ваш телефон і адресу до даних собаки, і саме цей зв'язок перетворює сканування в притулку на дзвінок вам. Зареєструйте собаку за кілька хвилин; профіль лишається безкоштовним назавжди.

Ветеринар вживлює чип, але реєструвати номер за вас ніхто не буде, а незареєстрований чип нікого не ідентифікує. Зареєструйте мікрочип безкоштовно на довічному плані: приймаємо чип будь-якого бренду, оновлення після переїзду завжди безкоштовні, а запис можна знайти цілодобово, в Україні та за кордоном. Створіть безкоштовний акаунт і закрийте обидва питання сьогодні.