Італійський грейхаунд

Італійський грейхаунд - це справжній хорт, зменшений до мініатюрного розміру. Він має таку саму вигнуту лінію верху, глибокі груди та довгі ноги, як і більший грейхаунд, але його зріст у холці менший за 15 дюймів, а вага зазвичай становить від 7 до 14 фунтів. Порода поєднує тонкий, майже крихкий вигляд із реальною здатністю до бігу та може розвивати високу швидкість на коротких дистанціях у дворі чи парку.

Насамперед це порода-компаньйон. Італійські грейхаунди міцно прив'язуються до однієї чи двох людей і воліють триматися поруч, часто притискаючись до людини або заривлаючись під ковдру. Удома вони тихі й більшу частину дня відпочивають, а потім переходять до коротких сплесків гри. Порода чутлива до тону голосу та змін у розпорядку, тож спокійна оселя підходить їй краще, ніж гучна чи хаотична.

Шерсть коротка й майже не потребує догляду, але вона майже не дає теплоізоляції. Італійські грейхаунди швидко мерзнуть і взимку часто носять на вулиці попону чи светр. Їхні тонкі ноги легко травмуються під час грубих ігор чи стрибків з меблів, тому господарі зазвичай облаштовують дім так, щоб зменшити ці ризики.

Кому підходить

Італійський грейхаунд підходить тим, хто хоче маленького ласкавого собаку, який тримається поруч і тихо поводиться вдома. Він добре почувається у квартирах і невеликих помешканнях, бо потребує мало місця, хоча йому все одно потрібні щоденні навантаження. Порода більше підходить родинам зі старшими або обережними дітьми, оскільки її ноги ламаються легше, ніж у міцніших маленьких собак. Людям, які можуть забезпечити тепло взимку, м'які місця для відпочинку та терпляче, лагідне поводження, цей собака стане легким компаньйоном.

Маленькі хорти, схожі на італійського грейхаунда, трапляються в мистецтві та артефактах стародавнього Середземномор'я, зокрема Єгипту, Греції та римського світу. Цих собак тримали як компаньйонів, а подекуди й для полювання на дрібну дичину. Точна лінія походження не задокументована, але тип тонкого короткошерстого хорта в мініатюрі дуже давній.

До епохи Відродження порода закріпилася в Італії як компаньйон заможних людей, і саме звідси походить її сучасна назва. Вона стала частим сюжетом портретів того часу й нерідко зображувалася біля ніг вельмож або на руках у власників. Художники по всій Італії та в Північній Європі вміщували цих маленьких хортів у родинні та придворні сцени.

З Італії порода поширилася європейськими дворами. Її тримали в королівських та аристократичних родинах кількох країн упродовж наступних століть, цінуючи за елегантний вигляд і лагідну вдачу, а не за роботу. Кілька відомих історичних постатей згадуються як її власники.

Офіційне визнання прийшло з появою організованих кінологічних клубів у XIX та на початку XX століття, коли укладалися стандарти породи й велися родоводи. Сьогодні порода існує переважно як компаньйон, а сучасні собаки зберігають довгоногу, тонкокісну форму, яку видно на портретах упродовж століть.

Італійський грейхаунд виглядає як мініатюрний грейхаунд. Тіло має глибокі вузькі груди, підтягнутий живіт і вигнуту поперекову частину, що надає спині плавного вигину. Голова довга й вузька, морда тонка, вуха маленькі й складені назад у спокої, а коли собака насторожується, піднімаються та повертаються. Ноги довгі й тонкі відносно тіла, а рух у собаки високий, пружний.

Шерсть і забарвлення

Шерсть дуже коротка й щільно прилягає до шкіри, тож собака гладкий на дотик і легко зберігає чистоту. Підшерстя немає, тому шерсть майже не захищає від холоду чи сонця. Серед поширених кольорів - рудувате, блакитне (розбавлений сірий), чорне, червоне та кремове, а в багатьох собак є біле на грудях, лапах чи мордочці. Через те що шерсть така тонка, форма тіла й рельєф м'язів добре помітні, а шкіра може бути чутливою до подразнення.

Італійські грейхаунди - віддані компаньйони, які міцно прив'язуються до своєї родини й люблять триматися поруч зі своїми людьми. Удома вони зазвичай спокійні й тихі, готові довго відпочивати на колінах або під ковдрою, з короткими спалахами швидкого грайливого руху між ними. З членами родини порода тепла й ласкава.

З незнайомцями багато італійських грейхаундів спершу стримані чи боязкі й можуть звикати поступово. Рання й лагідна соціалізація допомагає їм почуватися впевнено з новими людьми та в нових місцях. Порода чутлива й реагує на підвищений голос та грубе поводження, тож найкраще почувається при спокійному, послідовному ставленні.

З іншими собаками порода загалом товариська, особливо з собаками схожого розміру та манери гри. Поруч із великими чи грубими собаками потрібна обачність через тонкі ноги італійського грейхаунда. Як хорт він може гнатися за дрібними тваринами, що біжать, тож надійно огороджений двір і надійна команда підкликання мають значення. Вони можуть жити з котами, з якими виросли, хоча мисливський інстинкт у різних особин виражений по-різному.

Догляд за шерстю

• Протирайте коротку шерсть м'якою тканиною чи гумовою рукавицею раз або двічі на тиждень, щоб видалити відмерлу шерсть.
• Купайте лише за потреби, бо шерсть легко залишається чистою.
• Чистьте зуби кілька разів на тиждень, оскільки порода схильна до захворювань зубів.
• Підстригайте кігті кожні кілька тижнів Ñ– перевіряйте вуха на бруд чи запах.

Фізичні навантаження

• Забезпечте одну або дві короткі прогулянки на день, а також можливість побігати в безпечному огородженому місці.
• Дозволяйте вільні пробіжки в огородженому дворі, що відповідає манері спринтерського бігу породи.
• Використовуйте надійну шлею, а не лише нашийник, бо тонка шия може вислизнути з нашийника.
• Уникайте примусових навантажень у холодну чи дощову погоду без попони.

Середовище

Італійський грейхаунд - кімнатний собака, якому потрібне тепле місце для відпочинку без протягів і м'яка підстилка, в яку можна зариватися. Забезпечте светр чи попону для прогулянок у холодну погоду. Контролюйте стрибки з диванів і ліжок, бо приземлення на твердих підлогах часто спричиняють переломи ніг. Пандуси чи сходинки та неслизька підлога допомагають знизити ризик травм.

Італійським грейхаундам добре підходить повнораціонний корм для дрібних порід, що відповідає віковому етапу собаки. Оскільки порода невелика й від природи струнка, порції скромні, і на око їх легко перевищити, тож вимірювання корму допомагає запобігти зайвій вазі. Помітна талія та ребра, які легко прощупуються, - звичні ознаки доброї форми. Свіжа вода має бути доступна завжди. Деякі італійські грейхаунди вибагливі в їжі, і сталий час годування з обмеженою кількістю ласощів часто допомагає більше, ніж часта зміна кормів.

Ласощі та добавки

Тримайте ласощі в межах невеликої частки добових калорій, щоб собака залишався стрункий. Маленькі низькокалорійні ласощі добре підходять для навчання. Збалансований повнораціонний корм зазвичай забезпечує всі потрібні поживні речовини, тож добавки слід давати лише за порадою ветеринара, наприклад при певній проблемі зі здоров'ям.

Італійський грейхаунд - загалом здорова, довговічна порода з типовою тривалістю життя 14-15 років. Найпоширеніші проблеми - це не внутрішні хвороби, а травми та проблеми із зубами. Тонкі ноги схильні до переломів, особливо від стрибків і падінь, а маленька паща схильна до скупченості зубів, нальоту та ранньої втрати зубів без регулярного догляду. У породі також трапляється низка спадкових станів, на які можна обстежувати плідне поголів'я.

Профілактика

• Дотримуйтеся актуальних щеплень та профілактики паразитів за графіком ветеринара.
• Регулярно чистьте зуби та влаштовуйте професійну санацію за рекомендацією.
• Тримайте собаку в стрункій формі, щоб зменшити навантаження на суглоби.
• Контролюйте стрибки та використовуйте пандуси, щоб знизити ризик переломів.
• Перевіряйте очі й коліна під час планових оглядів Ñ– обирайте заводчиків, які обстежують своїх собак.

Італійські грейхаунди розумні й здатні засвоювати широкий набір команд і навіть кінологічні види спорту, але вони чутливі й втрачають зосередженість, якщо навчання жорстке чи одноманітне. Вони реагують на похвалу, їжу та гру, а під лайкою чи грубою корекцією замикаються. Привчання до туалету часто найскладніше, бо порода не любить холоду й вологи й може уникати виходу надвір у негоду; послідовний розпорядок, варіант у приміщенні та терпіння допомагають. Тримайте заняття короткими й завершуйте на успіху.

Основи

1. Починайте соціалізацію рано, лагідно знайомлячи цуценя з людьми, звуками та іншими доброзичливими собаками.
2. Навчіть надійному підкликанню перед тим, як давати свободу без повідка, бо мисливський інстинкт сильний.
3. Закладайте привчання до туалету за чітким графіком і з винагородами за справляння у правильному місці.
4. Використовуйте надійну шлею й навчайте спокійній ході на повідку.
5. Практикуйте короткі часті заняття, а не довгі.

Відповідальне розведення італійських грейхаундів починається з батьків, перевірених на здоров'я, бо порода несе кілька спадкових станів. Заводчики зазвичай обстежують на хвороби очей, вивих надколінка та інші відомі проблеми й чекають, поки собаки стануть фізично та поведінково зрілими, перш ніж розводити. Сук зазвичай в'яжуть після повного дозрівання, як правило, не в першу тічку.

Вагітність триває близько 63 днів, як і в інших собак. Послідки невеликі, часто два-чотири цуценята, що відповідає мініатюрному розміру породи. Цуценята народжуються тонкокісними й крихкими й потребують обережного поводження. Перші тижні зосереджені на теплі, сталому годуванні та лагідному поводженні, а з кількатижневого віку починається соціалізація, щоб цуценята виростали впевненими дорослими. Оскільки ноги делікатні, цуценят оберігають від високих стрибків і слизьких поверхонь у міру їхнього росту.

Як зареєструвати собаку породи Італійський грейхаунд в Україні

Почніть із картки: кличка собаки породи Італійський грейхаунд, дата народження, чітке фото і ваш телефон, усе зберігається за один раз. Профіль діє все життя собаки й нічого не коштує, а номер чипа можна додати згодом. Реєстрація собаки працює з чипом і без нього.

П'ятнадцять цифр під шкірою собаки породи Італійський грейхаунд вкажуть на вас лише тоді, коли про це скаже реєстр. Нехай скаже безкоштовно: запис у United Pet Club не має терміну дії, приймає чип будь-якого бренду, а кожна зміна даних безкоштовна. Реєстрація мікрочипа спершу, акаунт одразу після.