Орпінгтон

Орпінгтон є важкою, глибокотілою курячою породою, виведеною в Англії наприкінці XIX століття. Широкий кістяк і густе, вільно прилягаюче пір'я надають птиці округлої, повної форми, через що вона здається ще більшою, ніж є насправді. Дорослі півні зазвичай важать близько 4,5 кг (10 фунтів), а курки близько 3,6 кг (8 фунтів), що ставить породу в категорію великих.

Породу виводили як справжню двоцільову, тобто таку, що дає і повноцінну тушку, і стабільну яйцекладку. Курки несуть приблизно 175-200 світло-коричневих яєць на рік і, на відміну від багатьох легших порід, продовжують нестися і в холодну пору року. Густе пір'я допомагає орпінгтону добре переносити холод.

Вдача є однією з визначальних рис породи. Орпінгтони спокійні, лагідні й прив'язані до людини, часто настільки ручні, що дозволяють себе брати на руки. Через це їх часто обирають для сімейних господарств і власники, яким потрібні птахи, зручні у догляді на присадибній ділянці.

Кому підійде ця порода

Орпінгтон підходить власникам, які хочуть спокійну, необтяжливу птицю, а не рекордсменку з яйцекладки. Завдяки густому оперенню порода добре почувається в холодному кліматі, а її врівноважений характер робить її прийнятною для початківців у птахівництві та родин з дітьми. Орпінгтони досить часто стають квочками, тому підійдуть і тим, хто хоче отримати курку, яка сама висиджує й вирощує курчат.

Порода отримала назву від містечка Орпінгтон у графстві Кент, де птахівник Вільям Кук вивів її протягом 1880-х років. Кук прагнув створити практичну фермерську птицю, яка давала б і якісну тушку, і надійну яйцекладку, а водночас гідно виглядала б на виставках птахівництва, популярних у вікторіанській Британії.

Першим варіантом став чорний орпінгтон, представлений 1886 року. Кук отримав його, схрещуючи мінорок, чорних плімутроків та чистоногих лангшанів. Темне оперення було частково практичним рішенням: воно приховувало кіптяву та бруд, звичні для промислових англійських містечок тієї доби.

Палевий орпінгтон, який згодом став найвідомішим варіантом, з'явився через кілька років і походив від іншого набору схрещувань. У наступні десятиліття Кук та інші заводчики додали ще кілька забарвлень, зокрема білий і блакитний. Порода швидко поширилася і активно експортувалася, потрапивши до Північної Америки та інших країн ще до кінця століття.

Орпінгтона визнав американський стандарт досконалості (American Standard of Perfection) для кількох варіантів забарвлення між 1900-ми та 1920-ми роками. З часом виставкові лінії розводили заради дедалі важчого оперення й більшого розміру, тоді як господарські лінії залишалися ближчими до продуктивної фермерської птиці, якою її задумав Кук.

Орпінгтон має важку, заокруглену будову тіла з широкою спиною, глибокими грудьми та тулубом, що тримається низько до землі. Оперення м'яке та рясне, трохи відстає від тіла, що надає птиці характерного округлого, пухнастого вигляду. Пір'я приховує значну частину ніг, тому загальне враження, яке справляє курка, це солідна, добре округлена птиця.

Голова невелика порівняно з тілом, гребінь листоподібний, прямостоячий, сережки та мочки вух червоні. Ноги чисті, без оперення, шкіра біла. Обидві статі мають однакову загальну форму, проте півні більші за розміром і мають виразніше хвостове та сідлове пір'я.

Оперення та забарвлення

Палеве забарвлення найпоширеніше серед орпінгтонів і виглядає як рівний золотистий тон по всьому тілу. Чорне пір'я при доброму освітленні відливає зеленим, а блакитне має шиферно-сірий відтінок з темнішою облямівкою пера. Біле забарвлення чисте й суцільне. Незалежно від варіанта, оперення має бути м'яким і пишним, а не щільно прилеглим, а колір рівномірним від голови до хвоста. Карликові орпінгтони (бентамки) мають те саме забарвлення, але важать приблизно чверть від ваги стандартної птиці.

Орпінгтон є однією з найспокійніших порід серед великих курей. Птахи зазвичай тихі й урівноважені, і багато з них стають достатньо ручними, щоб їх можна було брати на руки. Це робить породу зручною для родин з дітьми та для власників, які багато часу проводять безпосередньо серед свого стада.

З людьми орпінгтони дружелюбні й часто цікаві, радше підходять ближче, ніж тікають. З іншими курми вони мирні й уникають конфліктів. Через повільність і незворушність вони нерідко опиняються внизу ієрархії, коли утримуються разом із більш напористими породами, тож їм може знадобитися простір, щоб відходити від настирливіших сусідів по курнику.

Порода досить легко стає квочкою. Курки часто припиняють нестися, щоб сісти на кладку, і зазвичай стають уважними матерями. Власникам, яким потрібна безперервна яйцекладка, може знадобитися своєчасно забирати яйця або знімати квочку з гнізда, тоді як тим, хто хоче природного виведення курчат, ця риса стане в пригоді.

Гігієна

• Регулярно оглядайте ділянку клоаки та підпух, оскільки густе оперення легко затримує послід і вологу
• Забезпечте суху ділянку для пилової ванни, щоб птахи могли самостійно контролювати кліщів і пухопероїдів
• Під час звичайного огляду перевіряйте наявність зовнішніх паразитів, приділяючи увагу основі густого пір'я
• За потреби підрізайте пір'я навколо клоаки у племінних птахів, якщо забруднення стає проблемою
• Слідкуйте за станом кігтів і дзьоба, хоча в активних птахів це рідко потребує втручання

Рух і активність

• Забезпечте щоденний доступ до вигулу або наглядового вільного випасу
• Створюйте можливості для природного добування корму, наприклад розкидайте зелень, щоб заохотити рух
• Уникайте перенаселеності курника, яка призводить до нудьги та шкідливих звичок, як-от вискубування пір'я
• Тримайте сідала низько й у доступному місці, оскільки важкі птахи можуть травмуватися, зістрибуючи з висоти

Середовище утримання

Завдяки густому оперенню орпінгтони добре переносять холод і продовжують нестися взимку краще за багато інших порід. Те саме оперення робить їх вразливими до спеки, тому влітку важливі тінь, вентиляція та постійний доступ до свіжої води. Підстилку слід тримати сухою, адже волога може охолоджувати густий підпух і сприяти шкірним проблемам.

Основу раціону має становити повноцінний промисловий комбікорм для птиці. Курчатам потрібен стартовий комбікорм з підвищеним вмістом білка, молодняку на дорощуванні ростовий комбікорм, а несучкам комбікорм для несучок, що містить кальцій, необхідний для формування шкаралупи. Оскільки орпінгтони великі й схильні до набору зайвої ваги, контроль порцій тут важливіший, ніж для легших порід, особливо для птахів, яких тримають як домашніх улюбленців чи для виставок.

Забезпечте постійний доступ до свіжої води та пропонуйте нерозчинний грит, щоб птахи могли перетирати корм у м'язовому шлунку. Птиця на вільному випасі доповнюватиме раціон комахами й зеленню, що в помірній кількості є корисним.

Ласощі та добавки

Несучкам корисно мати окрему миску з подрібненою мушлею устриці або вапняковим гритом, щоб брати додатковий кальцій за потреби. Ласощі на кшталт листової зелені, борошняних черв'яків і дробленого зерна цілком допустимі у невеликій кількості, але їх частка не повинна перевищувати приблизно десять відсотків загального раціону, щоб зберегти баланс і уникнути надлишкової ваги.

Орпінгтон є витривалою, довговічною породою з типовою тривалістю життя 6-10 років за належного догляду. Порода не має поширених спадкових генетичних розладів. Більшість проблем зі здоров'ям пов'язана саме з розміром і густим оперенням, а не зі спадковою слабкістю, тому контроль ваги та гігієна пір'я є головними щоденними турботами.

Профілактика

• Періодично зважуйте птахів або перевіряйте на дотик і коригуйте раціон, щоб запобігти ожирінню
• Тримайте курник і вигул сухими та чистими, щоб зменшити ризик паразитів і проблем з лапами
• Забезпечте низькі, міцні сідала, щоб уникнути травм від стрибків
• Проводьте регулярну перевірку на паразитів під час звичайного поводження з птахами
• Забезпечте тінь і вентиляцію влітку, а сухий притулок без протягів узимку

Оскільки орпінгтони важкі й широкотілі, їм потрібно більше простору, ніж легшим породам. Плануйте просторе підлогове приміщення всередині курника та достатньо великий вигул, адже скупчені птахи більш схильні до нудьги та вискубування пір'я одна в одної. Курник має бути захищеним від хижаків, сухим, добре провітрюваним, а гніздові скрині достатньо великими для розміру породи.

Густе оперення означає, що птахи легко переносять холод, тому потужна теплоізоляція рідко потрібна, проте вентиляція без протягів важлива для контролю вологості. У спекотних регіонах пріоритетом має бути тінь і повітрообмін, а не утеплення.

Список для облаштування

• Захищений від хижаків курник з надійними засувами та закопаною чи відігнутою назовні огорожею
• Суха, вбираюча вологу підстилка, яку регулярно змінюють
• Низькі, широкі сідала, до яких важкі птахи можуть дотягнутися і на яких можуть втриматися
• Великі гніздові скрині у тихій, затіненій частині курника
• Тіньові конструкції та постійний доступ до свіжої води у вигулі
• Добра вентиляція, розташована так, щоб уникати прямих протягів на птахів, що сидять на сідалі

Яйця орпінгтона вилуплюються приблизно за 21 день, так само як і в інших курячих порід. Виражена схильність породи ставати квочкою робить природне виведення курчат простим, оскільки курки надійно сидять на кладці й добре доглядають курчат. Власники, які надають перевагу більшому контролю або хочуть вивести більшу кількість курчат, можуть натомість використовувати інкубатор. У будь-якому разі закладайте чисті, запліднені яйця однакового розміру та зберігайте їх не довше приблизно семи днів перед закладанням, гострим кінцем униз, у прохолодному місці.

Порядок виведення курчат

1. Відберіть чисті, правильної форми, запліднені яйця та витримайте їх при кімнатній температурі перед закладанням
2. Встановіть в інкубаторі температуру 37,5 °C та вологість 45-50% і дайте показникам стабілізуватися
3. Перевертайте яйця кілька разів на день до 18 дня, позначаючи кожен бік, щоб відстежувати перевертання
4. Проведіть овоскопування приблизно на 7 та 14 день, щоб видалити незапліднені або нежиттєздатні яйця
5. На 18 день припиніть перевертання та підвищте вологість до 65-70%
6. Не турбуйте курчат під час вилуплення, яке відбувається близько 21 дня, а потім перенесіть обсохлих курчат у теплий брудер