Молочна шортгорнська

Молочний шортгорн є породою великої рогатої худоби комбінованого напряму, виведеною в Англії. Вона походить від родини шортгорнів, стадо якої з часом розкололося на дві окремі лінії: м'ясну та молочну. Молочна лінія успадкувала широкий кістяк м'ясних родичів, але водночас отримала краще розвинене вим'я і вищі надої, тому одна тварина здатна дати і достатньо молока, і повноцінну тушу.

Порода велика: корови зазвичай важать від 590 до 680 кг, а бики важать помітно більше. Забарвлення охоплює руду, білу, чалу масті та їх поєднання, завдяки чому тварин у стаді легко відрізнити одну від одної. Чала масть, тонке змішання рудої і білої шерсті, тісно пов'язана саме з лінією шортгорнів.

Молочних шортгорнів цінують невеликі та змішані господарства, адже порода не має вузької спеціалізації. Тварини добре пасуться, ефективно засвоюють пасовищний корм і пристосовуються до різних кліматичних умов і систем утримання. Середня тривалість життя тварини становить від 12 до 15 років.

Кому підійде порода

Порода підходить фермерам, які хочуть отримувати від однієї тварини і молоко, і м'ясо, а не тримати окреме спеціалізоване молочне чи м'ясне стадо. Спокійна вдача робить тварин керованими навіть для власників з невеликим досвідом поводження з худобою, а здатність добре пастися пасує господарствам з низьким рівнем витрат, що спираються на випас. Для завдань, де потрібен максимальний надій за однією ознакою, спеціалізовані молочні породи випереджають шортгорна.

Шортгорнська худоба веде родовід від долини річки Тіс у графствах Дарем, Нортумберленд і Йоркшир на північному сході Англії. Наприкінці XVIII століття місцеві фермери вдосконалили місцеву худобу до впізнаваного типу, а такі ранні заводчики, як брати Коллінг, працювали над закріпленням її ознак. Спершу породу називали за назвами, пов'язаними з цим регіоном, і лише згодом усталилася назва шортгорн.

Упродовж першої половини XIX століття шортгорн став однією з найпоширеніших порід худоби у Британії, і тварин у великій кількості вивозили за кордон. Племінні книги цієї породи належать до найдавніших, які велися для великої рогатої худоби взагалі, що допомагало заводчикам відстежувати родоводи й відбирати потрібні ознаки.

Протягом XIX століття порода фактично розділилася на два напрями. Одні заводчики жорстко відбирали тварин за м'ясними формами, інші зберігали й вдосконалювали лінії з вищими надоями. Молочно орієнтовані родини стали молочним шортгорном, у деяких країнах цю породу фіксували під назвою дейрі-шортгорн.

Порода поширилася по всьому світу, її використовували і як робочу господарську худобу, і як основу для виведення нових порід. Вона застосовується і сьогодні, хоча в менших масштабах, ніж спеціалізовані молочні породи, які у XX столітті перевершили її за чистим обсягом надоїв.

Молочний шортгорн має видовжене, глибоке тулубище з широкими грудьми та рівною лінією спини. Порівняно з м'ясними шортгорнами молочна лінія дещо худорляіша і має виразніші молочні ознаки: більш розвинене вим'я і менш масивну задню частину тулуба. Голова помірної довжини, з широкою мордою. Залежно від походження тварини можуть бути рогатими або комолими.

Шерсть і забарвлення

Забарвлення є одніє з визначальних ознак породи. Тварини трапляються суцільно рудими, суцільно білими, з рудо-білими плямами і чалими. Чала масть є тонким змішанням рудої і білої шерсті, яке здалеку може здаватися рожевим або сірим. Жодна масть не вважається кращою за інші, у породі визнають усі. Шерсть коротка і щільно прилягає до тіла, що добре пасує помірному клімату з випасом.

Молочний шортгорн відомий рівним, спокійним характером. Під час доїння та звичайного поводження корови зазвичай поводяться спокійно, що знижує стрес і для тварини, і для доглядача, а також зменшує ризик травм. Саме ця покірливість є однією з головних причин, чому порода залишається популярною на сімейних і змішаних фермах.

Порода добре переносить групове утримання і без зайвих проблем вписується у звичний розпорядок стада. Корови є уважними матерями і спокійно доглядають телят. Як і в усієї худоби, бики потребують уважного поводження незалежно від репутації породи, а окремі тварини можуть відрізнятися за вдачею. Ранній і послідовний контакт з людиною формує найспокійніших дорослих тварин.

Догляд за шерстю

• Шерсть коротка і здебільшого не потребує спеціального догляду, вичісування радше допомагає перевірити стан шкіри і привчити тварину до контакту
• Оглядайте тварин на зовнішніх паразитів, зокрема вошей і мух, особливо в теплу пору року
• Тримайте вим'я і черево в чистоті до і після доїння, щоб знизити ризик маститу
• Регулярно оглядайте і підрізайте копита, щоб запобігти кульгавості

Рух і випас

• Щоденний випас на пасовищі забезпечує більшість необхідного тваринам руху
• Залишайте достатньо простору в загоні, щоб стадо могло вільно пересуватися і пастися
• Ротуйте пасовища, щоб підтримувати якість трави і зменшувати накопичення паразитів

Умови утримання

Порода добре переносить помірний клімат завдяки ефективному випасанню і короткій шерсті. У спеку забезпечте тінь і чисту воду, а в холодну вологу погоду потрібне сухе укриття або захист від вітру. Дійним коровам потрібен сталий щоденний розпорядок, адже нерегулярне доїння знижує надої і підвищує ризик проблем з вим'ям.

Основою раціону є якісний грубий корм: свіжа трава на пасовищі або заготовлені сіно й сінаж. Порода відома ефективним засвоєнням пасовищного корму, тому добре організований випас закриває більшу частину потреб на підтримання. Дійним коровам потрібні додаткова енергія і білок, які зазвичай дають у вигляді концентрованого корму, збалансованого відповідно до надою. Чиста вода має бути доступна постійно, адже дійна корова може випивати понад 100 літрів на добу.

Ласощі та добавки

Забезпечте вільний доступ до мінеральної суміші, підібраної під місцевий ґрунт, адже регіональні дефіцити, наприклад селену, міді чи магнію, трапляються часто. Сіль і свіжий грубий корм є найбезпечнішими додатковими ласощами. Будь-який новий корм вводьте поступово протягом одного-двох тижнів, щоб мікрофлора рубця встигла адаптуватися і не виникло розладів травлення.

Молочний шортгорн загалом витривалий і пристосовується до різних умов утримання. Тварини зазвичай живуть від 12 до 15 років, а добре доглянуті корови залишаються продуктивними впродовж багатьох лактацій. Більшість проблем зі здоров'ям не пов'язані з породою як такою, а випливають із загальних питань молочного утримання: стану вим'я, догляду за копитами і метаболічного навантаження від лактації. Повноцінне годування, чисте утримання і регулярний ветеринарний нагляд запобігають більшості з них.

Профілактика

• Дотримуйтеся програми вакцинації і контролю паразитів, узгодженої з ветеринаром
• Регулярно оглядайте й підрізайте копита
• Тримайте доїльне обладнання і вим'я в чистоті, щоб обмежити мастит
• Контролюйте раціон сухостійної корови й перехідного періоду, щоб запобігти молочній гарячці
• Оцінюйте вгодованість корів упродовж усього продуктивного циклу

Телиць зазвичай парують у віці від 13 до 15 місяців, коли вони набирають достатню масу тіла, тому перше отелення припадає приблизно на дворічний вік. Парування відбувається природним способом з биком або методом штучного осіменіння, який широко застосовують, щоб отримати доступ до перевіреної молочної генетики. Тільність триває близько 283 днів, трохи більше дев'яти місяців, і зазвичай завершується народженням одного теляти; двійні трапляються, але рідко.

Корови є хорошими матерями, а отелення зазвичай минає без особливих ускладнень завдяки помірному розміру теляти і спокійній вдачі породи. Телят зазвичай відлучають у віці від двох до трьох місяців за молочної системи вирощування, а молоко чи замінник дають доти, доки рубець не розвинеться достатньо, щоб тварина могла жити на грубому і концентрованому кормі. Після отелення в корови починається лактація, і її зазвичай парують повторно вже за кілька місяців, щоб підтримувати приблизно річний цикл отелень.